Но тут ребенок подошел, сказав слова, что врезались, как иглы...
- Папа, ты прости, папа, ты отпусти cо мною маму...- говорила девочка сквозь слезы...
Блудные глаза ее(жены). Суровый взгляд отца вдруг дрогнул от слов ребенка. Он простил и отпустил лукавую жену...
Отвозя ее со своим чадом, он не смог вернуться к ней, слишком сильна была боль предательства...
Он простил... Но плутовка обманула и ребенка...
- Папа я с тобой.Я ведь тебя не предавала...Я не буду любить чужого дядю, как тебя...
Слезы...Мужчины не плачут...Кто-то сказал, но есть слезы потерь...
- Нежная моя доченька, ты воспоминание моей любви к моей любимой...Я всегда рядом, даже когда навсегда замолкнут птицы... Я буду заботлив, я буду верен. Ты всегда в моем сердце...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 14024 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
